ВГОРУ

Машина

– Маю мрію, чесне слово,
 давню і жадану. –
Каже якось пізно ввечір
 друг Петро Богдану. –
Хочу з вітром , гонорово,
 їхать, як мужчина.
На своїй, хорошій, рідній,
 якісній машині!
Той почув. На лоба очі:
 – Що ти мелеш зп’яну?
Де знайти ту класну, добру
 «тачку» вітчизняну?
Став Богдан сміятись: – Петре!
Знай. На наші ями
лиш коняку добру можна.
 Або джипа «хаммер».
– Що сміятись, як не знаєш!
Сядь собі й не рипайсь!
Я на тій машині можу
«взути» навіть джипа!
Щось знайти тепер, – раз плюнуть!
Не проблема дуже.
Але, певно, не дадуть нам
поганяти, друже.
Тільки спробуй уявити
ти собі, Богданку. –
Всі стоять, а я «шурую»
попри них на танку.
Середня (гумор)
   – Дай щоденник, доню. –
 батько Галю просить.
 Чом оцінки в тебе
  невисокі досить?
 – Так і має бути, –
каже доня вредна. –
 Сам же бачиш, тату, –
 школа ж бо середня.

Автор: Віктор Насипаний

Залишіть коментар

Ваш email ніколи не буде опубліковано.

Ви можете викоистати HTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

This blog is kept spam free by WP-SpamFree.